1. Супутниковий інтернет.

Це саме той тип виходу в інтернет, який доступний і на білому континенті. Перераховувати фірми, які надають послуги виходу в мережу за допомогою супутникового зв’язку не має сенсу. Трафік дуже дорогий + дуууже дороге обладнання. Обладнання обійдеться вам від 900 до 2500 грн. Але ще веселіше стає, коли ви почуєте ціни за трафік. Як приклад наведу таблицю цін однієї з провідних компаній на ринку супутникового інтернету.

Тарифікація (при оренді обладнання)

Тарифікація (при викупі обладнання)

Просто мороз по шкірі. Навіть той факт, що інтернет цей безлімітний, ніяк душу не гріє.

Є, звісно, дешевші варіанти. Рік тому я навіть натрапляв на майстрів, які могли нелегально організувати вам цілодобовий доступ до мережі за допомогою супутника, і при цьому вам потрібно було заплатити лише дин раз – за встановлення та обладнання. Зараз я таких пропозицій не знаходжу. Можливо, погано шукаю. Хто знає – пишіть.

Висновок я зробив однозначний: супутниковий інтернет буде корисний морякам дальнього плавання, але не гнідинцям. Краще підключитись до старого доброго dial-up’у від Укртелекому, а за гроші, зекономлені таким чином, збудувати за два роки котедж, або купити бентлі.

2. Радіоінтернет. WiMax, preWiMax, Wi-Fi.

Тут ситуація краща ніж і-нет супутниковий, проте вихід в мережу за допомогою технології радіоінтернету не є найдешевшим і найвигіднішим рішенням. Оскільки Гнідин знаходиться не так далеко від Києва, то сигнал ще докочується до нас. До віддалених сіл Бориспільського району сигнал не доходить. Максимальна швидкість, яку пропонує більшість провайдерів – 2 мбіт/с, але ціна за таке задоволення кусається. Ось, наприклад, тарифи за безлімітний інтернет від провайдера Альтернет (alternet.ua):

Ціни привабливіші за ті, які ми бачили у частині присвяченій супутниковому інтернету, проте вони далеко не всім будуть по кишені. Звісно є інші тарифні пакети. Такі як «домашній», де ви заплатите абонплату від 180 до 380 грн (залежно від швидкості) і отримаєте не тарифікований доступ увечері та на вихідних, якщо вам захочеться посидіти в будні, то готуйтеся викладати 82 грн за гігабайт інформації. (Саме тому я завжди користуюся лише безлімітними тарифами, хай і на найгілімішій швидкості.) З іншими пропозиціями ви зможете ознайомитись на цій сторінці www.kievisp.com/wimax-wifi.shtml Проте, не гарантую, що всі представлені там провайдери будуть працювати у Гнідині.

Висновки: цей тип підключення може стати порятунком для вибагливих користувачів з досить високими заробітними платами. Проте тим, хто шукає дійсно оптимальних варіантів, я пораджу дочитати до кінця.

3. Мобільний інтернет

Цей варіант підійде тим людям в кого немає стаціонарного телефону. Сам колись юзав цей інтернет. Враження залишились не найпозитивніші. Швидкість максимальна в Гнідині була 11,8 кб/с, такий показник висвічувався вкрай рідко. Але колись був і плюс у цього типу виходу в мережу. Статистика інтернет послуг у операторів оновлювалася один раз на добу, тому можна було сидіти в неті цілу добу викачуючи все що потрібно і ні про що не турбуватись. Потім просто викинути пакет, або показувати друзям -1000 грн на рахунку. Пакетів за дурно тоді роздавали гори (щоб наростити такий корисний для маркетингу показник кількості абонентів), тому проблем з доступом не було. Сьогодні все інакше. Статистика оновлюється ледь не в реальному часі, а пакети роздають не так активно, бо кількість фіктивних абонентів вже тричі перевалила за кількість населення України. Ціни сьогодні на цей тип доступу не гріють душу. З появою 3g з’явилася можливість отримати доступ на швидкості до 3 мбіт/с. Сьогодні такий інтернет пропонує провайдери Peoplenet. Ціни його кусаються. Ось тарифи:

тарифи peoplenet

МТС використовує технологію CDMA для забезпечення швидкісного доступу до мережі.  У цього оператора ситуація не набагато краща. Пакет на 10 гігабайт коштує стільки: 200 грн пакет + 250 грн авансу.

Висновок: якщо у вас ноутбук, якщо постійний доступ до інтернету, навіть у дорозі, для вас необхідний: мобільний інтернет для вас, якщо ж ви просто хочете вдома мати доступ до мережі, якщо ви маєте схильність качати з і-нету об’ємні файли – обходьте цих операторів 10-ою дорогою.

4. Інтернет від Укртелекому

Найоптимальніший варіант, як на мене. Якщо у Вас є стаціонарний телефон ви можете підключитись до безлімітного інтернету всього за 64 грн/міс. Швидкість 45 – 52 кбіт/с, залежно від якості лінії. Ще 2 роки тому швидкість складала 17-21 кбіт/с. Нова цифрова АТС зробила dial-up набагато привабливішим. Але швидкість у 5 кб/с при скачуванні сьогодні вже, м’яко кажучи, не відповідає потребам сучасного інтернет-ентузіаста. І ось тут ми підходимо до найсмачнішого.. До послуги ОГО від укртелекому.

ОГО! – це послуга широкосмугового доступу до інтернету за технологією ADSL. Ця технологія дозволяє виходити в інтернет на швидкості до 24 мбіт/с, проте телеком сьогодні реально може забезпечити швидкість до 2 мбіт/с. При цьому ціни абсолютно демократичні:

Нещодавно на гнідинській АТС було змонтовано 32 порти, тобто до послуги зможе підключитись 32 людини, але реальний продаж послуги так і не розпочався. В чому проблема? Ну… Це окрема тема, якій я присвячу окремий пост. А назву цьому посту дам приблизно таку: «Про розп****йство укртелекому», або щось у цьому дусі. Сподіваюся, мій огляд можливих шляхів виходу у всесвітню мережу стане вам у нагоді. Якщо хтось ще знає цікаві варіанти, пишіть у коментарі.

майбутня гнідинська парилка

На сайті дизайнерської контори (di-leo.com) вказано, що площа «готелю» буде складати 250 кв. м. На фото видно два приміщення: ресторан та місце для… Судячи з величенького джакузі, це місце для групового відпочинку.

В мене дві версії: або наш «клюб» розширює не лише свою площу, а й асортимент послуг, або та загадкова новобудова біля нашої лікарні перетвориться на бар-парилку-готель. Є ще третій здогад, хтось просто переоблаштує свій котедж в готель. Хочу донести до вашого відома, що парилки просто так ніхто ні в Гнідині, ні в Києві, ні будь-де просто так не облаштовує. Їх облаштовують для того, щоб ПАРИТИСЬ! У всіх значеннях цього багатозначного слова. Тож будемо чекати реалізації проекту.

ресторан нічогенький буде

це знову парилка

Гнідин школа спогади

Школа моя знаходиться у с. Гнідин, Бориспільського району. Школа була досить своєрідна. Ну вона, звісно, не славилась тим, що у підвалі жив Ктулху, просто були в ній риси, які дуже відрізняли її від інших шкіл. Наприклад, наша школа, яка знаходиться на Лівобережній Україні, була наскрізь «Правобережною». У дітях виховували і виховують почуття національної гідності. З першого класу дітям розказують, що «здрастє», це не привітання, це лише діагноз, а привітанням є «Добрий день». (Те саме стосується й «прівєт».) У школі є етнографічний музей ім. Чубинського, зрештою, сама школа була перейменована з ім. Кравченка І.Х. (героя Рядянського союзу, уродженся с. Гнідин) на ім. Яцика П.Д. (відомого мецената, уродженця с. Верхнє Синьовидне, Львівської обл.). Останній факт викликав жваве обговорення не лише в Гнідині. Тема просто актуальна: євроінтеграція, дружба з Росією, оцінка власної історії і т.п.

Те що робить наша школа у плані національного виховання якісно виділяє її поміж іншими школами Бориспільського району, та й що там казати – всієї Київської області (заперечуйте в коментарях). Такий підхід завжди мені подобався і я завжди тихо поважав свою школу, включно з тодішнім директором Василем Івановичем, який власне й був головним ініціатором та реалізатором процесів «патріотизації» молоді. Чому тихо поважав, а не гучно? Тому, що директор чавив всіх авторитетом і сталевою волею (власною, не фронтальним навантажувачем Stalowa Wola L-34), за що, зрозуміло, його всі ненавиділи. А хто в школі скаже, що салат солодкий, коли 100 учнів перед тобою сказали, що він солоний?

Якщо діти ненавидять директора, то вони ненавидять все, що з ним пов’язано, включно його автомобілем «Таврія nova» та національними ідеями. Тому як тільки учень виходить зі школи, то відразу каже завгоспу «здрастє», і мав учень у дупі всі вчительські настанови. Поступово сформувались подвійні стандарти: на території школи – українська, поза територією – суржик. І вийшло так як при союзі (тільки навпаки) – на вулиці інтернаціонал (чи ще якусь мульку), а на кухні – засвіт встали козаченьки.

Ось така от унікальність. А що сьогодні?

Сьогодні директором стала Ніна Григорівна, колишній заступник директора з виховної роботи. На її плечі впало виховання дітей за умов комп’ютеризації та мобілізації суспільства, зокрема гнідинського. (Нерухомість у Гнідині сьогодні дуже цінується, тому купити своїм дітям крутий комп чи мобілу може багато гнідинських батьків.) Діти увечері замість того, щоб товкти одне одному пики у клубі, ламати паркани, красти машини, стріляти собак, ламати дзеркала на тавріях nova, тепер просто сидять «вконтакте» і викладують фото того, як вони сидять вконтакті. Важкі діти залишились, але важкі діти як тотальне явище зникло, отже працювати директором/викладачем/вихователем стало легше (нудніше). В школу йдуть нові кадри (це я про вчителів), які потім швидко звідти виходять. За моїх часів вічно була проблема з викладачами англійської мови. Їх інколи по півроку не було. Єдине, що дійсно добре викладали, то це мову й літературу (українську, звісно), але не всі її хотіли вчити. Часто учні переводилися з гнідинської школи до школи у с. Вишеньки (сусіднє село), чи ще куди, бо мали проблеми з вибагливою, принциповою, а головне дійсно професійною викладачкою Вірою Іванівною. Не здивуюся, якщо ситуація й сьогодні не змінилася – навпаки, я цьому зрадію.

Коротше, на сьогодні все. В наступних постах я ще не раз зачіпатиму тему школи. Постараюся навіть зробити пост корисний для батьків, які лише збираються переселятися до Гнідина зі своїми дітьми. Сьогоднішня стаття цілком і повністю присвячується молоді. Молодь! Забий на Вконтакте.ру. Це для дибілів. Пишіть краще сюди: gnidyn[at]i.ua. І я з радістю опублікую ваші думки на цьому сайті.

Географія: Гнідин з одного боку оточує лук, а з іншого сосновий ліс. На луках є велика кількість малих озер, а також є велике озеро, яке з’єднане з Дніпром штучними каналами.

Так виглядає Гнідин з космосу

Населення Гнідина ~ 3000 чол. За останні роки кількість населення у с. Гнідин стірмко зростає. Здебільшого населення збільшується за рахунок мешканців Києва, які вирішують змінити гамірне місто на тихе передмістя.

В селі є загальноосвітня школа та дитячий садок. Гнідинська ЗОШ I-III ступенів ім. П. Яцика дає учням належний рівень знань з усіх обов’язкових предметів. Іноземні мови: англійська та російська.

Державний орган управління: Гнідинська сільська Рада

Релігія: У Гнідині є православна церква.

На Гнідин дуже сильно вплинула розсвареність Українських православних церков. Прихильники московського патріархату не ходять до гнідинської церкви (ця церква підпорядковується Київькому патріархату), натомість мають свою, імпровізовану. Також у селі є представники протестантських церков.